You are viewing [info]liniyka's journal

liniyka [entries|archive|friends|userinfo]
liniyka

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Охматдит. КРОВ ІІІ-ї групи. ТЕРМІНОВО! [May. 11th, 2012|12:44 pm]
[Tags|]

Originally posted by [info]reznichenko_d at Охматдит. КРОВ ІІІ-ї групи. ТЕРМІНОВО!
Originally posted by [info]semesyuk at Охматдит. КРОВ ІІІ-ї групи. ТЕРМІНОВО!
Originally posted by [info]larry_bc at Охматдит. КРОВ ІІІ-ї групи. ТЕРМІНОВО!
Originally posted by [info]kovaliv at Охматдит. КРОВ ІІІ-ї групи. ТЕРМІНОВО!
Originally posted by [info]mokluk at Охматдит. КРОВ ІІІ-ї групи. ТЕРМІНОВО!
Все. Кінець. Кінець світу у відділенні онкогематології дитячого центру Охматдит. Сьогодні подзвонили останній людині із ІІІ-ю групою крові. Потенційних донорів у волонтерській базі більше немає. Це значить, що наступного тижня три дитини можуть загинути. Добрі люди знайшли гроші, щоб купити ліки, які держава не закупила. Інші їздили закордон, щоб ці ліки привезти. Але шанси малих катастрофчно падають. Тому що бракує людей, які готові здати кров.

Короше, камради, ПОТРІБНІ ДОНОРИ КРОВІ ІІІ-ї ГРУПИ (резус немає значення) - кияни, чоловіки. ТЕРМІНОВО.
Телефонуйте НЕГАЙНО: 067 – 505 – 53 – 03 (волонтерський донорський центр)

Будь ласка, хоча б препостіть це прохання. Минулого разу ваша допомога у розповсюдженні прохання про донорів зіграла вирішальну роль. Допомжіть і цього разу. Благаю.

Може, у когось є ще окремі сайти, окрім блогів - ось банер. Заранє дякую.




P.S.
Якщо хтось вирішить, що це шахраї - то ні, це не шахраї.
Мобільний телефон належить моїй знайомій дівчині, Ларисі, вона волонтер.

На данний момент подзвонили і запропонували свою кров дві людини. Це добре, але цього мало.
LinkLeave a comment

У віці чи без віку? [Nov. 11th, 2011|02:38 pm]
[Tags|, ]

Хоч мені фейсбук і не до душі, дещо цікаве для поживи мозку там таки можна іноді надибати. За два дні - другий пост (жж-шний, правда) про вік, красу в віці, почуття стилю та головне, НМД, - про відсутніть віку як такого. Я не задаю собі запитань, чому у нас нема таких розкутих і щасливих ізсередини літніх людей. Та куди там літніх - просто за 45. Відповідь очевидна для мене - у нас і молодих не так багато настільки впевнених у собі. Я не закликаю одягатися мов папуга ( деякі з фото, наведених за посиланням, дійсно трохи театральні), та і взагалі, не в одязі справа, а в потребі бодай трохи відшуковувати в собі індивідуальність. І не треба мені казати про наші економічні проблеми, це відмазки - було б бажання, врешті, є секонди.
А вік у нас тому і відчувається, що люди часто починають думати про нього вже в 22. Спочатку, надаючи собі фори - "ага, раз йому 28, такому успішному везунчику, то в мене ще є купа часу чогось досягти". Потім життя затягує, і вже не солідно якось виділятися, коли всі навколо дорослішають. Ну, а потім, дуже важливе середовище. Відверто кажучи, якщо перенести будь-яку з цих героїнь на Хрещатик, серед людей 'non-smiling country' (С.Коляда), вона справді виглядатиме наче викаблучується.

Вік від 71 до 98 років. Фотограф Ari Seth Cohen

Для ілюстрацій навмисно відібрала найскромніші фасончики, щоб не відволікалися. Головне - як вони себе носять, а не одяг.
Більше, набагато більше - там, де поцуплено






Read more... )
Link20 comments|Leave a comment

"Carpathia", II - White Elephant (Adagio) [Nov. 10th, 2011|05:05 pm]
[Tags|, , ]

Ледь не профукала нову частину симфонії. Тому анонсую аж сьогодні.

http://monk232.livejournal.com/2105.html
для привернення уваги:




LinkLeave a comment

західна укрзалізниця [Nov. 8th, 2011|04:45 pm]
[Tags|, ]



Потягом з Ужгорода до Києва їхали у купе з таким трендовим спецефектом для споглядання зовнішнього світу. Все ж таки, Схід у нас значно більше в пошані. Адже з часів мого студентства, за кілька останніх років  якість потягів у наші "західні ворота" держави практично не покращилася. Або щось відвалюється, або світло не працює, або аромати неповторні, або щось деленчить, або все одразу. Тому цей дизайнерський апгрейт можна вважати приємною родзинкою в порівнянні з усім іншим. Натомість, поїхати до Харкова чи Дніпра можна, почуваючи себе майже комфортно.
Link2 comments|Leave a comment

Афіша. Лекція В. Курінського [Nov. 5th, 2011|11:15 pm]
[Tags|]

Можливо, ви не знаєте про цю особистість, як донедавна не знала я. Ми ж усі українці, і у нас не заведено пропагувати геніїв і фанатів своєї справи. Не заведено, в першу чергу, на державному рівні, але це не означає, що їх немає, що у нас немає талановитих або унікальних людей. Радше навпаки - їх може бути значно більше, ніж, наприклад, серед французів, вони можуть ходити з нами одними стежками, але ми не впізнаватимемо їх в обличчя і в найгіршому випадку навіть не знатимемо про них. Офіційний сайт  Валерія Олександровича недарма російськомовний -  більшість його учнів і послідовників саме звідти, не з України. У Росії під нього відкрили Академію і створили всі умови, проте він повернувся і живе з родиною в Києві, у невеличкій квартирі. Автор біля 200 симфоній!, вільно володіє десятками мов (окрім основних європейських - арабська, фінська, угорська, китайська+ 17 діалектів, турецька та інші), автор цілої наукової системи самоосвіти, поет, художник. Він справляє враження дійсно щасливої людини, і впевнена, що це не лише враження. Для мене він справжня "ренесансна людина", полімат, адже кільками галузями людської діяльності він не просто займається, а володіє на науковому рівні, і сам творить сучасну науку.


Товариство "Знання" України

ПРЕЗЕНТУЄ

Цикл лекцій на тему:

Постпсихологічнина автодидактика як сучасна філософія освіти та її методологія

лектор

Курінський Валерій Олександрович - дійсний член Міжнародної Педагогічної Академії (Москва, 1996 р.); засновник нового наукового напрямку ПОСТПСИХОЛОГІЇ; учасник всесвітнього синергетичного симпозіуму (1996р); члена Експертної Ради при Раді Федерації Росії (1994-1997 ), (письменник, поет, музикант та ін.)

Лекція 2

Тема: "Як стати сучасною людиною"

14 листопада 2011 року
початок о 16:00
Зоряна зала Планетарію
Link4 comments|Leave a comment

Ужгород. Спокій. Bliss. [Oct. 29th, 2011|12:43 pm]
[Tags|, , ]







Read more... )
LinkLeave a comment

це колосально [Sep. 26th, 2011|05:09 pm]
[Tags|, ]

ось є такий сайт з простою назвою:

http://thisiscolossal.com/

іноді можна надибати щось корисне. Наприклад, отаке у розділі "Скульптура".




Read more... )
Link6 comments|Leave a comment

Burning Man 2011 [Sep. 23rd, 2011|11:43 am]
[Tags|, , , ]

Цього року теж пишу про цей фест, вже втретє. Потрапити туди - не основна моя подорож-мрія, але, якщо вже казати про арт-об'єкти, то все, що робиться тут - мені найближче по духу. Я люблю кінетичні скульптури, зварювання і всілякий лоу-тек, який зараз причисляють до стім-панку. Років 8 тому, коли ще не знала такого слова і уявити собі не могла, що працюватиму креативщиком в офісє, на подвір'ї Львівської Академії мистецтв вперше допомагала зварювати друзям-металістам основу для моєї скульптури. І все, що мені так подобалося із робіт колєг, і що називалося у нас "нащадками львівських зброярів", так чи інакше перегукувалося із Кінд-дза-дзою, а "пепелац" звучало як комплімент роботі.

Зараз дивлюся на цього Октопуса на відео, чи навіть на Харона і теж першим на думку спадає Данелія і його художиники-постановники. Це ж треба було, ще за часів совка зробити таку філософську і гіперестетичну штуку як цей фільм, задовго до Burning Man`11!



Харон!!!!!!!!!!!! )

тут зі слів очевидців

офіційний сайт
Link8 comments|Leave a comment

Деньги на ветер [Sep. 20th, 2011|08:58 am]
[Tags|]

Originally posted by [info]thekillabee at Деньги на ветер
Недавно мой друг писал статью, посвящённую проблеме трудоустройства молодых специалистов. В ней он давал практические советы выпускникам ВУЗов, как найти работу. Что это за советы - могу догадываться. Хотя саму статью не читала - не интересно: передо мной вопрос "что делать?" не стоял приблизительно с восьмого класса. Соответственно, не стоит и "кто виноват?" А вот для моих знакомых, которые ещё вчера были студентами, оба эти вопроса очень актуальны. В том плане, что они, получив свои дипломы, без понятия, что делать, и ищут по этому поводу виноватых. То есть, тех, кто не устроил им нормальный карьерный рост и конкурентоспособную зарплату, которых они, по их мнению, заслуживают.

А вот другая сторона медали. Один креативный директор одного крупного рекламного агентства однажды пожаловался в интервью (ссылку на которое я, увы, потерла), как тяжело найти молодого сотрудника со здоровой амбицией стать настоящим специалистом. И проблема заключается не в отсутствии желающих - таковых как раз валом. Проблема заключается в неспособности людей адекватно оценить себя как профессиональную единицу. Начитавшиеся Бегбеде, где удолбанные кокосом герои развлекаются клизмами из Шандона, дети идут в рекламу с уверенностью, что там всё так и происходит. Они думают, что работать и гнать - это одно и то же, и что за это они даже вправе требовать большие деньги. Именно поэтому вчерашние студенты дрожащей рукой указывают в своих резюме зарплаты, о которых они только слышали - что так можно зарабатывать, и кто-то даже (подруга, знакомая, знакомый знакомого, доктор Гонзо) зарабатывает. Значит, и они могут, правильно?

Нет.

Несмотря на то, что выпускник ВУЗа получает диплом с отметкой специалист, никаким специалистом он не является. Пока что он - это пустое место, профессиональное ничто, которое в будущем может стать чем-то. Логично, что ни один работодатель пустому месту платить большие деньги не станет. И это справедливо. Зато он может дать будущему специалисту плацдарм для развития, обучить его, что само по себе уже ценно. Кто понимает ценность такой возможности, тот её принимает, начинает работать и через некоторое время становится конкурентоспособной профессиональной единицей. Это в случае, если человек хочет стать профессиональной величиной. Проще говоря, уметь что-то делать и зарабатывать этим умением деньги.

Казалось бы, всё просто. Почему тогда так много молодёжи, на обучение которой было проёбано (именно проёбано, в космических масштабах) столько казённых финансов, сидит без работы и пишет упаднические посты с тэгом "надо валить из этой страны"? И это не в дремучем селе Луганской области, это в Киеве. Я, честно, долго наблюдала и пыталась вывести секрет их повального неуспеха. Он очень простой: это люди, которые не стремятся стать крутыми специалистами, а хотят круто зарабатывать. Не умея ровным счётом ничего.

Это тупиковый путь. И это болезнь молодых, правду говорю. Аморфные, инертные, тупые юзеры интернета, которые сначала не знают, куда поступать, потом не учатся там, куда поступают, ну а после - без понятия, что им дальше делать. Это, наверное, недосмотр их родителей в сочетании с общей тенденцией инфантилизации - когда человек не хочет брать ответственность за себя и свои поступки, и потому плывёт по течению. Понятное дело, заносит его, куда попало.

Недавно у меня был интересный разговор со знакомой. Она жаловалась, что работа у неё - говно, платят ей мало, и вообще. Я говорю: ну давай подумаем, чем бы ты хотела заниматься, что ты умеешь. На что она ответила: "Ну, не знаю". И послала мне грустный смайл. Потом эта же знакомая выложила у себя в блоге ссылку на статью на левацком сайте, которая в идеологически выдержанных выражениях объясняла, почему лузеры - лузеры. Оказывается, потому, что патриархальное общество не позволяет женщине занимать хорошо оплачиваемую позицию, и вся денежная работа по умолчанию отходит мужчине. Вот так, блять.

Вместо того, чтобы честно задать себе вопрос "какую ценность я представляю из себя как социальная единица?" и честно ответить себе "никакую", люди категории 0 предпочитают искать виноватых. То они образование получили хуёвое, никому не нужное, то страна у нас не такая, валить надо. У них очень остро развито чувство справедливости, они очень чётко знают, что им государство должно: образование дать, работу дать, соцпакет дать. Должно, блять! При этом, конечно, никто не считает, что они стране тоже кое-что должны.

Поэтому я думаю, что им и правда лучше уехать. Правда, кому они там нужны?
Link18 comments|Leave a comment

чому я люблю "бондіану" ? або трохи про Брегенц [Sep. 16th, 2011|03:56 pm]
[Tags|, ]

Можна сказати, що це просто данина дитинству і по інерції подобається нехитрий двіжушний сюжет, красіві мени та ефектні їх дівчата, трюки і всіляка "долче віта". Можна згадати, що в 14 років я прочитала Флеммінга "З Росії - з любов'ю" українською, у Всесвіті, який я тоді перечитувала повністю. Знову ж таки, все з дитинства, чи пак юності. Та це не все.
Тепер я для себе зрозуміла: якщо дивитися нового "Бонда" вчасно, то це все одно, що одночасно поглинати кілька номерів часописів по дизайну взагалі, по трендам в автобудуванні, моді, спорті, всіляким технічним ґаджетам та на додачу оглядати "National Geographic". На попсовому рівні, звісно. І якщо потім скористатися серією як збірником лінків, то відкриваються багато нових цікавинок, що вже були у світі десятки-сотні років, але я чомусь про них не знала, або тренди, що тільки збираються захлинути світ. Так я взнала про фестиваль "Паліо", що відбувається в Сієні, про художника Гюнтера фон Хагенса, про якого я вже писала, і про оперний фестиваль у Брегенці.

У серії "Quantum of Solace"за 2008 драма розвивається на справжній сцені фестивалю 2007, коли ставили "Тоску" Пуччіні.







Фестивалю вже солідно років - все почалося в 1946! Не знаю, що ставили тоді, але думаю, що сама ідея розгортати авангардні декорації на воді для класичних творів не змінювалася. Думаю, що кожен сценограф, що себе поважає, мріє щось замутити в Брегенці так само, як кожен диригент мріє там виступити.

більше про сцени, з роками

цьогорічні фотки
Link6 comments|Leave a comment

Carpathia [Jul. 21st, 2011|04:10 pm]
[Tags|, , ]

Як гадаєте, багато людей саме в цей час в Україні створюють велику музичну або літературну форму? Гадаю, пару романів пишуться, але знаю абсолютно точно, що одна людина, у минулому - [info]sempre_fidelis , а тепер - [info]monk232, розпочав писати першу і, напевно, єдину сучасну Карпатську симфонію.

трохи про мотивації автора:

Думка про те, як смішно бігають перелякані очі різних кольорів на культурному обличчі України ніяк мене не полишає вже роки три. З одного боку - це сільсько-лісові заходи герметичної націоналістичної тусовки, які полягають у вишиванках, фольклорних ансамблях з репертуаром народних пісень і розмовами про те, як треба "щось робити" з іншого боку - не менш герметична й "елітарна" кацапська тусовка "міського" культурного життя, яке полягає в обміні понтами між своїми на відкритті виставки якихось глибоко-духовних антиглобалістичних інсталяцій у вигляді кількох металевих каркасів та купок лайна. ...читати далі і слухати частину першу - Andante
Link2 comments|Leave a comment

транслітерація - це прекрасно [Jul. 19th, 2011|03:30 pm]
[Tags|, ]

Гарні дизайнери знають, що з кирилицею важко працювати - не всі букви компонуються і не всі шрифти існують у кириличній версії. Гарні копірайтери намагаються уникати транслітерації, адже це часто буває просто смішно. Більшість нормальних рекламщиків стібеться над клієнтами, що начебто не можуть добрати наших слів і користуються через слово усілякими "консьорнами" та "факапами". Але добре, що такі не всі. І є ще люди, які відкривають нам, що рис буває "фрейд", а у соуса є свій "світ".



Link10 comments|Leave a comment

про Болеро [Jul. 7th, 2011|06:19 pm]
[Tags|, , ]

Я не люблю балет. Здається, в дитинстві мені він подобався, як і фігурне катання, але з того часу критерії прекрасного зазнали в мені певного тюнінгу. Так ось, балет не люблю, але медитативна всім відома композиція Равеля "Болеро" мене завжди чіпляла своєю якоюсь спіралевидною, циклічною медитацією. Це вже тепер я знаю завдяки [info]sempre_fidelis, що форма називається "рондо", що написав Равель цю штуку для того, щоб кожен інструмент міг по черзі проявитися в домінуючому соло, основна мелодія якого постійно повторюєтья.
А ще цікаво, що "Болеро" не має сталого хронометражу і може тривати від 15 до 18 хвилин, тому що оркестр виконує його доти, доки всіх впирає, або впирає диригента. Тобто, це фактично перша композиція для джем-сейшну, ще й в такому грандіозному форматі. Тобто, вона настілька якась прикольна і сучасна, що її не зіпсував навіть оркестр Київського оперного і попсова за ідеєю любовного трикутника постановка того ж, Київського оперного. Тобто, постановка теж може бути абсолютно довільною, як виявилося, ніякого там лібретто чи фабули не існує.
І все б нічого, терпимий був виступ, але вдома подивилися у цій ролі Плісєцьку у 1977 році (коли їй було, до речі, 52 роки!!!) у версії М. Бежара... і вся містечковість нашої постановки, несучасність і пліснява якось різанули ще сильніше. Справа в тому, що "Болеро" Равель написав на замовлення Іди Рубінштейн у 1928 році. Балерина егоїстично, але цілком заслужено хотіла, щоб їй було чим зайнятись на сцені. Цей виступ Плісєцької, думаю, більше схожий був на автентичний виступ Рубінштейн, ніж версію нашого оперного. Отже, черговий раз переконуєшся, наскільки у нас все консервативно, м'яко кажучи, порівняно з тим, як народ двіжував у 20-ті минулого століття.
Взагалі-то, цей твір має певні зв'язки з нашими теперішніми землями і, зокрема, з Києвом. Сама Іда Рубінштейн, відома за оголеним портретом Сєрова, народилася у Харкові.

Мені більше подобається вона на ексізі Бакста.

Першу постановку зробила Броніслава Ніжинська, сестра Вацлава, відомого польського танцюриста з Мінська, яка створила балетну школу в Києві у 1911 році. Серед учнів Ніжинської був киянин Серж Лифарь, якого вона витягла у 1921 році до Парижу і який теж згодом поставив "Болеро" - у Паризькій Національній опері в 1941 році.

Кажу вам, "Болеро" - найкращий балет, хочу б тому, що такий короткий.

Link10 comments|Leave a comment

Dan Witz [Jun. 23rd, 2011|04:48 pm]
[Tags|, , ]

виявляється, реалізм не має меж досконалості... як напрямок він мені ніколи не сподобається, але поки що по-справжньому дивує.





Read more... )

звідси
Link8 comments|Leave a comment

домашня кунсткамера [Jun. 14th, 2011|03:56 pm]
[Tags|, , , ]

Колись отут я писала про приватні барокові музеї, перебуваючи під враженням від одної такої збірки в палаці Schloss Ambras. Тоді я зрозуміла, що рухаюсь у правильному напрямку, бездумно збираючи кілька колекцій одночасно, згрібаючи додому практично все, що подобається в естетичному плані: старовинні книжки, скло, посуд, метал, археологічні знахідки, арт-об'єкти друзів, світлини та безліч іншого. Все це проходить страшну цензуру, звісно, інакше хата була би вже як у маньяка. Тому поки що майже все з колекцій просто чекає у схованках, поки прийде експозиційний зоряний час. А нещодавно надибала отаку майстерню-помешкання художника-графіка Nacho. Таксидерміст тут, явно перепрацювався, НМД. Але має ж бути у власника справжньої кунсткамери якийсь свій коник. А от колір стін вдалий.





Read more... )


tnx etoday
Link14 comments|Leave a comment

Ахтунг! [Jun. 1st, 2011|12:23 pm]
[Tags|, , , ]

Акція проходитиме в Музеї Сучасного Мистецтва України з 1 по 20 червня, за адресою: Київ, вул. Глибочицька, 17.
Акредитація для представників ЗМІ за телефоном: 067-7805081.



Прес-реліз
1 ЧЕРВНЯ. 18.00. ВХІД ВІЛЬНИЙ
Музей сучасного мистецтва України

ЖLОБ-ART

...Шановні пані та панове!
Музей сучасного мистецтва України та Галерея Незалежного Мистецтва ANTIN’S COLLECTIONS, продовжуючи досліджувати явище жлобства у всіх його суспільних проявах, запрошують Вас на відкриття крупномасштабного проекту «Жлоб-Арт».
Посилання: http://www.facebook.com/l/daf84ftUAJVckvaZHTtXi2bEgHw/www.catalog.antins.net/index.php?show_aux_page=14

Проект складатиметься з виставки візуального мистецтва, живих інсталяцій, концерту анархо-гурту «Гра Бля» (анонс концерту буде надіслано пізніше), та геппенінгів за участю художників, акторів, музикантів, ді-джеїв та самих глядачів.

• Візуальне мистецтво.
Виставка художників- членів анархічного угруповання Союз Вольних Художників «Воля або смерть» буде представлена роботами Івана Семесюка, Олекси Манна, Сергія Коляди, Андрія Єрмоленка, Сергія Хохла, Ніни Мурашкіної, Романа Мініна, та роботами художників Руслана Тремби, Оксани Левчені-Костянтиновської, Стаса Волязловського.

• Інсталяції.
УВАГА- ГОЛОВНА ІНТРИГА! Вашій увазі буде представлена жива інсталяція «Жлобопарк. Тваринолюди», яка забезпечить ефект повної відео-аудіо-присутності в місцях тотального скупчення жлобства. Відвідувачі матимуть можливість прийняти участь у інтерактивних інсталяціях та зможуть відвідати типовий «генделик», де їх очікують багато несподіваних сюрпризів.


Організатори впевнені, що проект матиме широкий резонанс у суспільстві та матиме своє продовження у багатьох великих містах України та за кордоном НЕ ПРОПУСТІТЬ!!!

Анонс виставок...
www.catalog.antins.net/index.php
LinkLeave a comment

(no subject) [May. 27th, 2011|03:56 pm]
[Tags|, , ]

свіжі, мов ліс






ще намиста )
Link6 comments|Leave a comment

зіпер [May. 6th, 2011|11:58 am]
[Tags|, , ]

Отака була в мене ідея для намиста в минулому році. Часу стало лише на 3 екземпляри. Саме час продемонструвати, гггг



Read more... )
Link14 comments|Leave a comment

Я на  Via U! [Apr. 18th, 2011|11:41 am]
[Tags|, ]

Фотограф і власник сайту Via U! Mariano Pastor знайшов мої роботи на behance і розмістив на сайті. Хвалюся. Несподівано, бо промоцією своїх робіт взагалі зараз не займаюся.

http://viauphotography.blogspot.com/

Link6 comments|Leave a comment

Аліса Стедмена [Apr. 14th, 2011|07:34 pm]
[Tags|, , ]

Ralph Steadman - дуже крутий чувак, це давно відомо. Був би не крутий, не тусувався би все життя з Хантером Томпсоном і не завалив би світ такою кількістю віртуозних робіт. Але його Алісу я ще не бачила. Насолоджуйтесь! Звісно, без мі-мі-мі.
Знайшла у [info]rikki_t_tavi.






Read more... )
Link3 comments|Leave a comment

navigation
[ viewing | most recent entries ]
[ go | earlier ]