о! класс! спасибо! можно запощу в своё сообщество Нежадин?
стіл і стілець особливо класні, решта менш, ванна взагалі якась прозекторська вийшла. ;->>>
а який там ще візок дитячий! зараз додам!
да, візочок меґакрутий! ;->>>
от з п'ятого поверху хрущоби як би його тягли, ггг? маю непоганий репортаж і пару групових портретів! вишлю завтра, якщо скинеш мило в лічьку)
відіслав. блін, я собі хочу такий стіл з кріслом. ;->>>
чекатиму на репортаж і ґрупові портрети.)))
такі невеличкі місця сили))
Возик зустрічав на просторах, але не знав звідки ноги ростуть. Прикольні іграшки.
та й зручні, що рідко поєднується в прикольних штуках
бомба! в харошому смислі ))
морська))) в найкращому смислі))
мені теж дуууже сподобалося
ну так, спільна, львівська школа)))
ну такоє...це для тих хто не жив у гостінках и не налазився по стройках, звалищах та промзонах у дитинстві )))
нє ну в плані цікавий загон, але як антуражик до "фалауту"
так, це дійсно для них )))
от я не налазилася в дитинстві, а потім лазила на горі Нараяма під гуртожитком львівської академії в пошуках іржавих залізяк, робила з них скульптури! Оце кайф! З того часу дуже ніжно до кін-дза-дзи такої ставлюся)))
А взагалі по естетікє це більще кін-дза-дза ніж фалаут )
О майн готт! Я у дитинстві фанатів від літератури про різних морських мінерів. До речі, у нашому місті був такий письменник Божаткін, в нього була повість "Взрив в бухтє Тіхой". Я від нього фанатів. А на воєнно-морській кафедрі був відмінником з мінної зброї.
Ця творча утилізація дотепна, але від дитячої коляски пересмикнуло та холодок шкірою пробіг. Деякі речі важко сприймати інакше, ніж за їхнім прямим призначенням, якщо занадто глибоко занурювався у їхню сутність.
До речі, довго не міг звикнути, що в київських ресторанах та супермаркетах пропонують "морську суміш", і це не тротіл+гексаген+алюмінієва пудра+флегматизатор. ))
Я пам'ятаю якийсь фільм з раннього дитинства, в якому дельфінів вчили відтягувати такі міни від кораблів. Сумно це закінчилося, здається.
Це не поза і не інтєрєснічаніє, просто у мене "школа львівських зброярів", і мене до брутальної краси дуже тягне. Я сама колись багато іржавого залізяччя переробила на прикраси, ужиткові та неужиткові об'єкти. Тепер це звуть стім-панком, і це стало мас-культурою. Як це часто зі мною, невчасно цим займалася)))
Так, смішно. Звісно, не знала про це значення)))
Авжеж! Тягне до брутального! Всі ми трошки некрофіли, хто зі зброярством, хто з індустріалізмом :-)
У Миколаєві є музей флоту, там просто неба на подвір"ї виставлені міни донні, якорні та торпеди. Діти люблять по них лазити. Тебе б туди ))) |